У 2013 році студент аграрного університету, Цезарюк Олександр підписав свій перший контракт в 79-й бригаді ДШВ. 

Це була його мрія - стати десантником, стрибати з парашутом - тому мав 33 стрибки з парашутом. 

А вже у 2014 з початком анексії Криму був задіяний для оборони кордонів. Солдат Цезарюк разом із побратимами був відправлений під Чонгар. Пізніше, коли наступи ширилися вже на Донбасі 79-ту бригаду було передислаковано туди. В той час вже молодший сержант Цезарюк опинився під Зеленопіллям: приймав безпосередню активну участь у бойових діях. В липні 2014 року разом з побратимами потрапили в Ізваринський котел в "секторі Д", звідки росія "ніби" дала їм вийти, а під час виходу - обстрілювала в спину градами.

Восени 2014 Олександр повернувся в зону АТО, а саме під донецький аеропорт, околиці якого обороняв і в 2015 році. Там виріс до Сержанта, потім до Старшого Сержанта. Отримав нагрудний знак "За оборону Донецького аеропорту". 

У травні 2022 знову відправився у донецьку область під Богородичне, де вправно палив рашистів у складі 3го батальйону на посаді заступника комбата з артилерії. Тепер вже Капітан Цезарюк був нагороджений нагрудним знаком "За зразкову службу". 

У липні 2022 3-й батальйон передислокували на Маріїнський напрямок, де воїни мужньо відстоювали важкі ділянки фронту. Цей батальон та ці люди стали справжніми друзями Олександра. 

В травні 2023 вже майор Цезарюк обійняв посаду командира артилерійського дивізіону на тому ж Маріїнському напрямку. Тепер робота і зона відповідальності була значно більша. Та, пан Майор був професіоналом своєї справи, за що його поважали та цінували. 

У цей період був нагороджений почесним нагрудним знаком "Срібний хрест " та відзнакою Міністерства оборони "Вогнепальною зброєю".